Склад, структура і порядок подання у виданнях знака охорони авторського права
- Знак охорони авторського права складається з латинської літери “С”, обведеної колом — ©, імені (псевдоніма) особи або установи, та року першого опублікування цього твору:
© Євтушенко Л. С., 2003; © Перебийніс Д. О., ілюстрації, 2003. - Найменування юридичної особи, що володіє виключними авторськими правами на твір, подають у формі, встановленій під час державного реєстрування юридичної особи.
- Слова, що позначають форму власності чи організаційно-правову форму господарювання організації, подають загальноприйнятими абревіатурами.
© ТОВ “Казка”, 2003 - Якщо є декілька власників на твір, то розміщуються вони послідовності, у якій вони були на титульній сторінці видання або за домовленістю між ними.
© Зинькевич Е. П., Петренко М. Ю., 2003; © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, 2003 - Видавці, що випускають неперіодичні збірники, енциклопедії, енциклопедичні словники, та редакції засобів масової інформації, збірники наукових праць, зазначають своє найменування, оскільки саме їм належить виключне авторське право.
- Розрізняють такі об’єкти авторського права: основний текст видання, переклад, укладання, ілюстрації, супровідний текст, вступна стаття, післямова, коментарі, примітки тощо.
- Знаки охорони авторського права на результати кількох видів творчої діяльності подають у зазначеній послідовності.
© Задарейко К. О., Хмельницька А. С., переклад українською, 2003.
Інші правила створення авторського знаку
- Якщо автор написав твір, а права поділені між видавництвом та ним (за умови, коли в договорі між цим й суб’єктами авторського права не обумовлено інше). То дають два авторських знаки.
© Даценко В. О., 2003, © ІВЦ “Видавництво “Самбук”, 2003. - Якщо в договорі зазначено, що авторські права належать видавництву, то видається один авторський знак на роботодавця.
© ІВЦ “Видавництво “Самбук”, 2003 - Якщо твір публікують під псевдонімом, у знаку охорони авторського права зазначають цей псевдонім. Після імені перекладача подають відомості про мову оригіналу.
© Зеленська О. І., переклад німецькою, 2016 - Вид діяльності (укладання, ілюстрації, переклад, аранжування тощо) особи, яка працювала над виданням зазначається після імені.
© Козленко В. О., ілюстрації, 2003, © Підмогильний Д. О., укладання, 2003 - У перекладному видані першим має подаватися знак оригінального видання мовою його тексту та в тій формі, в якій його подано в оригіналі.
- Крім знака охорони авторського права оригінального видання, у перекладному виданні подають знак охорони авторського права, що сповіщає про виключні майнові права видавця на твір. Його подають після знака охорони авторського права оригінального видання.
- У перевидані без внесення змін у текст твору, відтворюють усі знаки першого видання незалежно від того, хто його перевидав — той самий видавець чи інший.
- У перевидані зі змінами в тексті твору, зазначають знак першого видання й останнього з відомостями про зміни (доповнення тощо).
© Ярмоленко А. І., 2011, © Ярмоленко А. І., доповнення, 2014.
Розміщення знака охорони авторського права
- У друкованих виданнях знак розміщують у правому нижньому куті звороту титульного аркуша або в правій нижній частині суміщеного титульного аркуша.
- На окремий твір — у лівій нижній частині початкової текстової сторінки твору або на шмуцтитулі.
- На перекладача — на звороті титульного аркуша. У збірнику з різними перекладачами розміщують у лівій нижній частині початкової текстової сторінки твору або на шмуцтитулі.
- В аркушевих виданнях розміщують у правому нижньому куті лицьового або зворотного боку аркуша. На репродукційних та поштових картках — на зворотному боці.
- В електронних виданнях — у нижній частині титульного екрана праворуч, а також на етикетці фізичного носія, первинному і вторинному пакуванні та в супровідній документації. На окремі твори в електронному виданні — після тексту твору.
Джерело: Знак охорони авторського права у виданнях, які містять 3-7 1 твори науки, літератури та мистецтва: рекомендації / [уклад. Г. М. Плиса, Т. Ю. Жигун ; наук, редагування Н. О. Петрова.