Правопис цитат
- Цитати беремо в лапки: «Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти в поетову країну». (Ґете)
- Цитата з прямою мовою: Ліна Костенко сказала: «Мужність не дається напрокат».
- АЛЕ якщо текст є епіграфом, то в лапки не беремо. Автора та джерело подаємо без дужок:
Джошеві та Енні — ви мій дар.
Від початку і до кінця.
Сара Дж. Маас «Двір крил і руїн»
- Якщо цитата є не повна, то ставимо три крапки.
- ПЛЮС: три крапки можна виділити [ ] або < >.
- Якщо цитата з прямою мовою, то після трьох крапок слово пишеться з маленької: Григорій Сковорода писав: «<…> коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю»
- АЛЕ якщо пряма мова після цитати, то перше слово після трьох крапок з великої: «<…>Коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю» — казав Григорій сковорода.
- Якщо цитата — підрядна частина речення, то пишемо перше слово з маленької (крім власних назв): Григорій Сковорода казав, що «любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю».
- Пояснення у цитатах вставляються у круглих або квадратних дужках (), [].
- Прізвище автора або інше джерело подаємо в круглих дужках ().
Джерела: Правопис 2019